СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ.

"ГУСИ ЛЕТЯТЬ»

Мета: розвиток уваги, мислення, регуляції діяльності.

У цій грі дорослий виступає в ролі ведучого. Він називає різних птахів, які літають: «качки летять», «лебеді летять» і т.д. після цих слів діти повинні підняти руки і помахати «крилами», якщо названа птах дійсно літає. Але коли ведучий говорить, наприклад «кішки летять", гравці стоять, не піднімаючи рук. Той, хто помиляється, вибуває з гри. Найуважнішим всі аплодують. Дорослому потрібно називати тільки тих тварин і птахів, які відомі дітям

"СУША І ВОДА»

Мета: розвиток регуляції діяльності, уваги.

Провідним може бути як педагог, так і дитина. Коли ведучий вимовляє слово "суша«, гравці стрибають вперед, коли говорить слово» вода" роблять крок назад. За бажанням завдання можна змінювати. Наприклад, не стрибати, а піднімати руки, присідати. Слова ведучого так само можуть змінюватися:» берег - річка«,» море – земля " і т. д.

"ВІДГАДАЙ ПРЕДМЕТ»

Мета: розвиток мислення, уваги, уяви, мови.

Ведучий загадує будь-якої предмет, що знаходиться в кімнаті. Він описує предмет за кольором, формою, розміром, величиною, при цьому, не називаючи сам предмет. Діти в групі повинні здогадатися, що це за предмет.

"СНІЖНИЙ КОМ»

Мета: розвиток пам'яті, уваги, мислення.

Гравці по черзі говорять назви предметів або тварин (іменники). Коли перший гравець говорить, наприклад слово "будинок", другий повинен спочатку повторити це слово, потім назвати своє. Наступний гравець повторює всі попередні слова і пропонує своє. Так триває до тих пір, поки хто-небудь не зіб'ється. Тоді можна почати гру спочатку.

"ЩО ЗАЙВЕ?»

Мета: розвиток слухового сприйняття, уваги, логічного мислення.

Серпень, січень, червень, липень.

Дощ, сніг, град, калюжа.

Година, хвилина, літо, секунда.

Коля, Соня, Сидоров, Максим.

Жаба, йорж, ящірка, крокодил.

Щука, лящ, окунь, медуза.

Річка, струмок, редиска, водоспад.

Береза, кропива, дуб, тополя.

Малина, полуниця, яблуко, смородина.

Ялина, липа, береза, брусниця.

Диван, стіл, крісло, двері.

Син, друг, бабуся, ТАТО.

Метелик, коник, бабка, рибка.

Кит, медуза, рак, восьминіг.

Яблуко, апельсин, гарбуз, банан.

Цибуля, часник, кавун, морква.

Автобус, тролейбус, машина, комп'ютер.

"ЗАКІНЧИ ПРОПОЗИЦІЮ»

Мета: розвиток слухового сприйняття, логічного мислення.

Зима, весна, літо, осінь -.....

Червень, липень, серпень - це ....

М'ята, Лобода, осока, щавель, подорожник - …

Жито, пшениця, овес, ячмінь-це…

Підосичники, підберезник, мухомор – це ....

Ромашка, дзвіночок, кульбаба, тюльпан – це…

Собака, кішка, кінь – корова-це…

Лисиця, вовк, заєць, ведмідь, їжачок – це....

Чашка, тарілка, Виделка, ложка – це…

Автобус, трамвай, машина, тролейбус-це…

Можна продовжити різними поняттями.

«АСОЦІАЦІЯ»

Мета: розвиток мислення і мови.

Діти встають в коло. Педагог кидає м'яч дитині і говорить якесь слово, дитина повинна кинути м'яч назад і сказати слово до нього відповідне. Наприклад, лід-ковзани, шайба – ключка, кішка – молоко, клумба – квіти, рукавиця – рука, літо – сонце і т. д.

«МІНЯЛКИ»

Мета: розвиток уваги, сприйняття, мислення, уяви, пам'яті.

Діти сидять в колі на стільчиках. Педагог пропонує помінятися місцями тим, хто має якийсь однаковий ознака. Наприклад, «міняються місцями ті, хто хлопчики, хто сьогодні в сукні, у кого блакитні очі, хто любить їсти цукерки, хто вміє читати і т.д. діти, які мають цю ознаку, повинні встати і швиденько помінятися місцями. В наслідок діти самі стають ведучими і придумують ознаки по черзі.

"МИШКА, КІШКА, СОБАКА»

Мета: розвиток уваги, мислення.

Обладнання: 3 масажних колючих м'ячика різної величини.

Діти сидять в колі на стільчиках. Педагог-ведучий починає розповідати історію:»у старій Старій хатинці жили-були дід і баба, і завелася в їхньому будиночку мишка". Передає найменший м'яч по колу. "Стала мишка скрізь бігати, шарудіти і дідові з бабою заважати. Тоді вирішили вони завести кішку", слідом за маленьким м'ячиком передає по колу – середній. Одночасно діти передають по колу 2 м'ячика. "Стала мишка тікати, кішка наздоганяти. Вирішили тоді дід з бабою завести собаку". Передає третій м'ячик слідом за двома першими. У колі діти передають 3 м'ячика один за одним. "Мишка тікає від Кішки, Кішка тікає від собаки". Передача всіх м'ячів відбувається 2-3 кола, потім педагог зупиняє всі м'ячі в своїх руках. "Бігали вони бігали, ніхто нікого не наздогнав, втомилися і лягли відпочивати». У грі потрібно стежити, що б м'ячики передавалися з рук в руки, і діти намагалися м'ячики не впустити.

«БАБУСЯ»

Мета: розвиток слухової пам'яті, уваги, мислення, уяви.

Діти сідають на стільчиках кругом. Ведучий (педагог) починає гру зі словами: « бабуся зібралася в дорогу і взяла з собою (якусь річ), наприклад-хустку» і передає мішечок з тканини або сумочку дитині, що стоїть праворуч. Той у свою чергу повторює за ведучим і» кладе " якусь свою річ. Наприклад,»бабуся взяла з собою в дорогу хустку і ...гребінець". І так передає наступному. Гра повторюється, поки мішечок не повернеться ведучому.

"Я ЗНАЮ 5 НАЗВ»

Мета: розвиток логічного мислення, уваги, пам'яті.

Діти стоять довільно. Перша дитина бере в руки великий м'яч, починає стукати їм по підлозі і каже: «Я знаю п'ять імен хлопчиків: Міша – раз, Саша – два, Сергій – три, Коля - чотири, Саша – п'ять». Потім передає м'яч іншій дитині. Той стукає м'ячем об підлогу і каже " Я знаю 5 назв міст...(квітів, Дерев, домашніх тварин, транспорту, взуття, посуду, овочів і т.д.).

У подальшому гру можна ускладнити «я знаю 6 назв, 7 назв…»

«МОЛЕКУЛА»

Мета: розвиток уваги, слухового сприйняття, саморегуляції.

Діти-атоми, вільно пересуваються по кімнаті.

При слові» молекула", яке вимовляє педагог, все збираються в купу, щільно притискаючись один до одного.

Гру можна ускладнити. Педагог-ведучий плескає в долоні, подає команду

"молекула" і називає число (2, 3, 4 і т.д.). Діти повинні швидко об'єднатися по стільки людей, скільки назвав ведучий.

"ЗАПАМ'ЯТАЙ ПОЗУ»

Мета: розвиток уваги

Діти стоять в колі в різних місцях кімнати. Кожна дитина повинна встати в якусь позу і запам'ятати її. Коли починає звучати музика, всі діти розбігаються, вільно рухаючись по кімнаті. З закінченням музики вони повинні повернутися на свої місця і встати в ту ж позу.

"ЗБЕРИ КВІТОЧКУ»

Мета розвиток мислення.

Обладнання: картки з предметними картинками.

Кожній дитині видається кругла картка-середина майбутнього квітки (одному - плаття, другому – слон, третьому – бджола і т.д.). потім гра проводиться так само як і лото: ведучий роздає картки із зображенням різних предметів. Кожен учасник повинен зібрати з карток квітка, на пелюстках якого зображені предмети, що відносяться до одного поняття.

"СЛУХАЙ ХЛОПОК»

Мета: розвиток уваги, координації рухів.

Діти йдуть по колу. На один бавовна в долоні вони повинні зупинитися і прийняти позу лелеки (стояти на одній нозі, друга піджата, руки в сторони), на два бавовни – позу жаби (присісти навпочіпки), на три бавовни – відновити хотьбу. Час виконання 5 хвилин.

«НА ЩО ЦЕ СХОЖЕ?»

Мета: розвиток мислення, уваги.

Площинні Геометричні фігури, предметні картинки відповідних форм.

Кожна дитина вибирає в якості зразка якусь геометричну фігуру і вибирає зображення предметів, що мають подібну форму. Наприклад: коло (гудзик, тарілка, таблетка, м'яч і т.д.), квадрат (коробка, монітор, килим, хустку і т. д.). Ускладнити вправу можна прибравши картинки, і запропонувавши дітям згадати, які предмети даної форми вони знають.

"ПІДБЕРИ ПАРУ»

Мета: розвиток логічного мислення.

Педагог прикріплює до магнітної дошки картинки. Розташування картинок: верхній ряд-квасоля, яблуко, чайник, півень, лелека, коник, лопата, ялина, тюльпан, коза, горобець, вовк; нижній ряд – пила, чашка, мандарин, індик, горох, лебідь, сосна, мураха, ведмідь, вівця, синиця, троянда. Дітям пропонується скласти пари, підбираючи для кожної картинки з верхнього ряду відповідну картинку з нижнього. Діти по черзі складають пари і пояснюють своє рішення. 

Уміння писати вимагає не тільки достатнього розвитку дрібних м'язів руки, координації рухів, а й посидючості, терпіння. Розвитку саме цих навичок потрібно приділити особливу увагу, перш ніж переходити до написання великих літер, складів і слів.

Чим краще підготувати руку дитини до письма, тим легше йому потім буде освоїти сам процес.

Формування рухів рук починається поступово протягом вже першого півріччя життя дитини: рука, щільно стиснута в кулачок, розпрямляється, пальці намагаються виконати найпростіші рухи по захопленню предметів.

Однак, перш ніж дитяча ручка своїми діями починає походити на руку дорослої людини, проходить досить значний час.

З 10-11 місяців до року дії стають функціональними: дитина намагається застосувати предмет за призначенням. У цей період удосконалюються дії рук: кулачок розжався, пальці діють більш самостійно.

На другому році малюк не просто маніпулює предметами, а хоче з'ясувати, які дії з ними можна виконати.

Третій рік визначається тим, що дитина активно і цілеспрямовано починає використовувати предмети за призначенням і експериментувати з ними. Руки дитини в постійному русі, в роботі.

У віці 4 років дитина, як правило, вже знаходиться у дитячому садку – серед безлічі ігор і дидактичних матеріалів.Руками він починає освоювати сенсорні еталони: величину, довжину, форму, структуру поверхонь. Малюк проходить шлях від відчуття – до сприйняття, від сприйняття – до уявлення, від уявлення – до розуміння.

На п'ятому році життя удосконалюються раніше набуті вміння, з'являються нові інтереси. Малюк із задоволенням демонструє вироби, виконані власними руками, і розповідає про те, як вони були виконані.

Якщо руку дитини розвивали з народження, то він удосконалює свої «ручні» вміння: освоює більш складні способи складання, згинання, намотування і пересипання, використовує тканину, папір, дріт, фольгу, підсобні і природні матеріали, застосовує різні знаряддя праці і матеріали. Привабливим заняттям стає написання за трафаретами цифр і букв. Це останній крок підготовки руки до письма.

До 4-5 років не варто давати дитині ручки і фломастери: використання їх не вимагає натиску, а ось малювання олівцями вимагає определнного зусиль, що формує натиск, необхідний для подальшого письма.

У ранньому віці слід використовувати прості і кольорові олівці, крейду, а ручки і фломастери відкласти до початкової школи.

Що може допомогти підготувати руку дитини до письма:

• Ігри на розвиток тактильного сприйняття "тренують" чутливість пальців рук, допомагаючи їм навчитися визначати такі якості предмета, як м'якість і твердість, форма, вага, температура, текстура. "Впізнавання" дитиною предметів на дотик надалі дає можливість правильно тримати кисть, регулювати силу її захоплення і покращує тонус м'язів, що робить рухи руки більш точними.
• Масаж є одним з видів гімнастики. Він має загальнозміцнюючу дію на м'язову систему, підвищуючи еластичність і скоротливу здатність м'язів. Масаж рук сприяє зняттю моторної напруженості м'язів рук і розвиває гнучкість і рухливість пальців.
• Пальчикові ігри відіграють особливу роль у розвитку дрібної моторики. Пальчикові ігри-це Інсценування римованих історій і казок за допомогою пальців. Вони дозволяють коригувати рухи кожного пальчика окремо і відносно один одного, тренують точність рухових реакцій, виробляють спритність, вміння управляти своїми рухами, концентрувати увагу на одному виді діяльності. Пальчикові ігри як би відображають реальність навколишнього світу-предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході пальчикових ігор дітки, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук.
• Робота з конструктором і мозаїкою також спрямована на вдосконалення координації рухів руки і розвиток дотику. Деталі мозаїки і конструктора бувають різної форми величини і кольору. Спочатку можна пропонувати дитині нескладні завдання (сортування деталей мозаїки за кольором, величиною або формою, викладання горизонтальних або вертикальних доріжок, простих візерунків), потім – вчити будувати зображення за зразком і самостійно.
• Ліплення з глини, пластиліну і тіста добре розвиває дрібну моторику, зміцнює мускулатуру пальців, виробляє «тонкі» рухи руки, закріплює навички дотикового обстеження (в процесі ліплення постійно потрібно щось розминати, скачувати або сплющувати).
• Малювання покращує координацію рухів пальців і кисті руки, допомагає подолати невпевненість і скутість рухів. Це заняття дуже корисне і улюблене всіма дітьми! Адже малювати можна різними матеріалом і способом – на папері, картоні, снігу, піску, запітнілому вікні і асфальті. Малюка можна попросити обвести трафарет або перевести картинку через кальку, розфарбувати її або намалювати самому.
• Фізкультурні вправи добре тренують дрібні м'язи кисті. Вони засновані на хапальних рухах і дозуванні сили руки і сприяють розвитку точності рухів. Ось кілька прикладів таких занять.
• Ігри з рукавичками. Пришийте на рукавичку липучку для тканини так, щоб великий палець міг приклеюватися до решти. По черзі» приклеюйте " великий палець до решти пальчиків руки.
• "Сухий басейн". Наповніть велику ємність крупою, квасолею, горохом, бобами, макаронними виробами, пластиковими пробками, ковпачками від фломастерів і т.п. попросіть дитину опустити в «басейн» руки, і нехай він знаходить заховані там маленькі іграшки.
• Ігри зі шнурками. Запропонуйте дитині різнокольорові яскраві шнурки: нехай він зав'язує їх, переплітає, викладає з них на столі фігури, букви і цифри.

Готовність руки до письма можна оцінити, провівши вдома тести.

1.Запропонуйте малюкові заштрихувати фігуру або контурне зображення предмета.

У нормі: штрихи повинні бути рівними, паралельними, віддаленими один від одного на однакову відстань, що не виходять за межі зображення.

2.Запропонуйте розфарбувати предмет на зображенні.

У нормі: штрихи повинні бути рівними, виконаними з середнім натиском, без пробілів, що враховують обриси кордонів.

3.Запропонуйте продовжити заданий візерунок в зошиті з великою кліткою.

У нормі: дитина бачить клітку, її розміри, завдання виконує акуратно, строго за зразком, при наявності нахилу теж робить нахил.

Починаючи вчити дитину писати, налаштуйтеся на те, що не все відразу буде виходити. Швидше за все спочатку успіхи будуть скромні: малюки під час письма сильно стискають олівець, і пальчики дуже швидко втомлюються. Не змушуйте дитину писати занадто довго і регулярно (через 3-5 хвилин) робіть вправи на розслаблення (кілька разів стисніть і розтисніть пальчики, злегка помасажуйте передпліччя і кисті). Не сваріть малюка і не порівнюйте його досягнення з успіхами інших дітей. Відбивши таким чином бажання вчитися, в подальшому навчити його писати красиво буде просто неможливо. Зберігайте всі дитячі роботи і через деякий час порівнюйте результати, відзначаючи явний прогрес. 

  Надання логопедичної допомоги практично неможливо без участі батьків. Це передбачає, що батьки повинні бути обізнані в питаннях мовленнєвого  розвитку дітей дошкільного віку, розуміти важливість виправлення вад мовлення дітей у найбільш сприятливий період (до 7 років) і усвідомлювати необхідність їх безпосередньої участі в корекційному процесі.

  Головне, на що ми хочемо звернути увагу батьків: необхідно пам'ятати, що як би високо не був кваліфікований логопед, скільки б старань він не вкладав в роботу з усунення порушень звуковимови у дитини, всі зусилля не принесуть швидкого позитивного результату, якщо батьки не братимуть в цій роботі найактивнішої участі, не зрозуміють, наскільки серйозно потрібно поставитися до цього.

Організації роботи по корекції порушень звуковимови у дітей старшого дошкільного віку грунтується на традиційних принципах педагогіки та дидактики.

       Корекційна робота над звуковимовою у дітей складається з трьох етапів:

1. Розвиток моторики артикуляційного апарату.

2. Відпрацювання правильної вимови звуків. 

3. Автоматизація і диференціація виправлених звуків до ступеня автоматизму в спонтанному мовленнєвому потоці.

   На етапі формування правильної звуковимови, поряд з розвитком артикуляційної моторики обов'язково використовуються ігри та вправи для розвитку мовленнєвого дихання, так як добре розвинене  дихання забезпечує ясну дикцію і чітку вимову звуків. Всі ці вправи допоможуть досягти плавного видиху і швидше освоїти важкі звуки.

    Заняття з дітьми по корекції порушень звуковимови проводяться логопедом (індивідуально і по підгрупах). Робота по закріпленню поставлених звуків ведеться і вихователем (за завданнями логопеда), і батьками. Діти, зараховані у логопедичні групи, мають зошити, в яких записуються методичні рекомендації та завдання по закріпленню вивченого матеріалу і через які вдається систематично підтримувати зв'язок з батьками.

На заняттях по закріпленню сформованих у дітей звуків використовують діалогічне спілкування, ігри-інсценування, драматизації, використовують римований мовленнєвий матеріал, включають різні завдання з розвитку психічних функцій. 

Як правило, легше і швидше можна привести в норму рухливість артикуляційного апарату і домогтися правильної вимови звуків, ніж ввести виправлені звуки в повсякденне мовлення дітей, де відсутній контроль з боку педагогів і батьків.

  Виправлення мовлення дітей, що мають порушення, проходить більш ефективно, якщо батьки приймають активну участь у  спільнії з логопедом та вихователями діяльності по корекції порушень звуковимови у дітей і забезпечення умов для повноцінного особистісного і мовленнєвого розвитку дитини.

 

Як правило, перегляд мультиплікаційних фільмів по телебаченню користується у дошкільнят великою популярністю, займаючи певне місце в їх дозвіллі і надаючи значний вплив на їх виховання і розвиток. З одного боку, це яскраві, видовищні, образні, прості, доступні дошкільнятам сюжети. Вони формують у дітей первинні уявлення про добро і зло, еталони доброї і поганої поведінки. Мультфільм володіє найпотужнішим виховним потенціалом і є одним з ефективних наочним матеріалом. Останнє обумовлюється тим, що він поєднує в собі слово і картинку, тобто включає два органи сприйняття: зір і слух одночасно.

За допомогою використання мультиплікації можуть вирішуватися наступні розвиваючі та корекційні завдання:

1) Підвищення мотиваційної складової освітнього процесу та пізнавальної активності дітей;

2) активізація процесу сприйняття лексичного матеріалу;

3) розвиток лексико-граматичних засобів мовлення;

4) розвиток зв'язного мовлення та комунікативної компетенції дошкільнят.

Принцип відбору мультфільмів пов'язаний з проходженням програмного матеріалу і відповідає досліджуваним темам, а також повинен враховувати наступне:

• тривалість мультфільмів для перегляду групою дітей під час заняття не повинна перевищувати 10 хвилин; для перегляду разом з вихователем або батьками в домашніх умовах-20 хвилин;
• сюжет мультфільму повинен бути доступний за змістом, мати виражену послідовність дій (що особливо важливо на початкових етапах роботи), мати виховне значення;
• на початкових етапах роботи між героями обов'язково повинен вестися діалог, при цьому кількість головних героїв не перевищує трьох. На наступних етапах використовуються мультфільми з великою кількістю героїв, за сюжетом допускаються монологи або відсутність мовного озвучування.

Через мультфільми діти отримують позитивні емоції, радіють, співпереживають, плачуть. Дошкільнята дуже вразливі і не завжди можуть відрізняти дійсність від вигадки. Тому діти починають довіряти мультфільму, приймаючи його як частину реальності, сприймати ті життєві цінності і установки, які в ньому містяться. Мультфільми  грають важливу роль у формуванні уявлень про  світ, вони показують, що таке добре, а що таке погано, які наслідки, покарання можуть послідувати за неправильними діями, які позитивні результати – за правильними діями. Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють виховувати дітей: підвищувати їх загальну обізнаність, розвивати мислення і уяву, формувати світогляд. Діти соціалізуються, навчаючись у героїв мультфільмів як себе вести. Діти спочатку вчаться, наслідуючи. Тому, виділяючи улюблених мультиплікаційних героїв, діти починають наслідувати їх. Через порівняння себе з улюбленими героями дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших.

В ході перегляду мультфільму або після нього у дітей часто виникає бажання і потреба поділитися з ким-небудь враженнями, обговорити вчинки і характери мультиплікаційних героїв, і, в першу чергу, з однолітками. Це пояснюємо тим, що Мультфільми залишають певний емоційний відбиток у свідомості дітей, почуття, з якими дітям хочеться поділитися. У той же час дітям не все залишається зрозумілим, і вони прагнуть отримати пояснення дорослих або однолітків, бажають, щоб їм прокоментували окремі події і відповіли на виниклі питання.

Виділяються основні етапи роботи над мультфільмом:

1) попередня підготовча робота педагога або батьків пов'язана з відбором мультиплікаційного матеріалу, складанням схеми аналізу твору, підбором мовленнєвого матеріалу (мовленнєвих ігор) для корекційного заняття;

2) знайомство з мультиплікаційною стрічкою. Педагог проводить бесіду: повідомляє дітям назву мультфільму, готує до його сприйняття і розуміння. Перегляд мультфільму. Потім відбувається розбір змісту мультфільму з питань педагога. Діти промовляють основну сюжетну лінію мультфільму, головних і другорядних героїв, взаємодії між ними. Можливе виконання сюжетних малюнків по слідах вражень (головна умова: на малюнку обов'язково повинен бути присутнім хоча б один головний герой). На їх основі також може проводиться бесіда;

3) Побудова зв'язного оповідання На матеріалі сюжету мультфільму:

– описового характеру (спочатку тільки окремих предметів, опис зовнішнього вигляду героїв; потім – з характеристикою їх вчинків і якостей особистості)

–  сюжетного оповідання, тобто переказу сюжету мультфільму (спільно спедагогом, колективно, по ланцюжку, по черзі);

 – розповіді по одній картині або серії сюжетних дитячих малюнків;

 – з елементами творчості («як ви думаєте, що буде з героями вранці, коли вони прокинуться? Що вони будуть відчувати, згадувати, про що розмовляти?"), якщо сюжет це дозволяє.

Після перегляду мультиплікаційного фільму логопед питаннями ініціює обговорення побаченого. Часто бесіда має проблемний характер і присвячується вирішенню тієї чи іншої моральної проблеми. Бесіда передбачає відповіді дітей на наступні питання: "як ви думаєте, чи правильно вчинили герої?", "Чому?", "А як би ти вчинив на їх місці? Таким чином, використання мультиплікації в логопедичній роботі робить позитивний вплив не тільки на мовленнєву діяльність, а й на виховання моральних якостей у дошкільнят. В ході перегляду мультфільмів діти долучаються до художнього мовлення, запам'ятовують образні слова і словосполучення, удосконалюються всі мовленнєві компоненти. 

Відомий педагог В.А. Сухомлинський казав: «розум дитини знаходиться на кінчиках його пальців». Малюкові необхідно до всього доторкнутися, так він вчитися розрізняти тепло і холод, твердість і м'якість, важкість, розмір і форму предметів. Рука має найбільше "представництво" в корі головного мозку. Ігри з пальчиками розвивають мозок дитини, стимулюють розвиток мовлення, так як рівень розвитку мовлення знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Так на основі проведених дослідів була виявлена наступна закономірність: якщо розвиток рухів пальців відповідають віку, то і мовленнєвий розвиток знаходиться в межах норми, якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і мовленнєвий розвиток. Таким чином, формування усного мовлення дитини починається тоді, коли рухи пальців рук досягають достатньої точності. Щоб механізм взаєморегуляції рухової і мовленнєвої функції  зрушив  мовленнєвий  розвиток в позитивному напрямку, необхідно використовувати різноманітні прийоми і методи по формуванню тонких рухів пальців рук.

Гімнастика для пальців рук ділиться на пасивну і активну. Пасивна гімнастика рекомендується як попередній етап перед активною гімнастикою дітям з низьким рівнем розвитку дрібної моторики. Потім слід перейти до вправ активної пальцевої гімнастики.

Масаж є одним їз видів пасивної гімнастики. Масаж не повинен викликати у дитини неприємних відчуттів. Можете сказати малюкові, що «ми погріємо ручки». Доцільно використовувати такі прийоми:

- погладжування,

- розтирання,

- легке натискання,

- пощипування,

- поплескування,

- згинання, розгинання пальчиків, як всіх, так і по черзі.

Масажні рухи виконуються в напрямку від кінчиків пальців до зап'ястя. Тривалість – 3 – 5 хвилин щодня. Якщо масаж робити регулярно, то дитина звикає до цього ритуалу і приймає як належне. Час, витрачений сьогодні, в майбутньому допоможе легше і комфортніше освоїться в життєвому просторі, який оточує їх.

Комплекси по самомасажу і масажу

Розтирання долоні

"Ручки гріємо" - вправа виконується по зовнішній стороні долоні.

Дуже холодно нам взимку,

Мерзнуть ручки: ой, ой, ой!

Треба ручки нам погріти,

Сильно терти: ой, ой, ой!

"Добуваємо вогонь" - енергійно розтираємо долоні один об одного, щоб стало гаряче.

Добуваємо ми вогонь,

Взяли паличку в долоні.

Сильно паличку покрутимо -

І вогонь собі добудемо.

«Куховарити" - імітуємо скочування колобків, по 4 рази вліво і вправо.

Розкачаємо колобок,

Колобок-рум'яний бік.

Будемо сильно тісто м'яти,

Будемо няні (мамі) помагати.

Розтирання пальців

"Міцно пальчики ми стиснемо,

Після швиденько розтиснемо» -

Руку стиснути в кулак. Різко розтиснути (5 разів)

"Запальничка" - обома руками одночасно розтираємо об великі інші пальці по черзі (з вказівного по мізинець), розтирання кожного пальця по 2 рази. Рухати великим пальцем до себе і від себе:

"Запальничку запалю,

Іскри, полум'я зроблю!»

"Млин" - зчепити пальці рук і великими пальцями зобразити млин.

Закрутився млин,

Швидко  буде борошно

"Точилка" -стиснувши одну руку в кулачок, вставляємо в нього по черзі по одному пальцю іншої руки і покручуємо вліво-вправо кожен пальчик по 2 рази.

Ми точили олівець,

Ми крутили олівець.

Ми точилку розкрутили,

Гострий кінчик здобули.

"Точимо ножі" -активне розтирання розсунутих пальців, руху рук вгору-вниз.

Ніж повинен гострим бути,

Будемо ми його точити.

Раз, два, три, чотири,

Гострий ножик наточили.

"Пила»  ребром долоні однієї руки  «пиляємо» по долоні іншої руки.

Ми пиляємо колоду.

Треба дуже постаратися,

І терпіння набратися.

Масаж з предметами і приладдями.

Масаж долонь і пальців можна виконувати різними предметами. Бажано починати з використання спеціальних ребристих м'ячиків або з ребристими шипами. М'ячик повинен бути твердим, щоб він не деформувався (тоді вплив буде максимальним). М'ячиком потрібно здійснювати рухи по спіралі від центру долоні до кінчиків пальців. Шипи на поверхні м'яча при перекочуванні впливають на нервові закінчення, покращують приплив крові і стимулюють кровообіг, служать для релаксації м'язових тканин. Маленькі м'ячики, кульки, що вміщаються в дитячій долоньці, - незамінний предмет для масажу. Дітей приваблюють яскраві, різнокольорові м'ячі, кульки і вони із задоволенням приймають цю гру, а потім у міру дорослішання самостійно виконують нескладні вправи.

Ефективні вправи для стимулюючого пальчикового масажу можна виконувати за допомогою олівця. Дуже зручний шестигранний, товстий круглий, тонкий круглий олівці. З олівцем можна виконувати різні вправи, поєднуючи їх виконання з промовлянням двовіршів, чотиривіршів. Кожне заняття має свою назву, триває кілька хвилин і повторюється протягом дня 2-3 рази. Наприклад: праску, добування вогню, дзига, гірка, підйомний кран, вертоліт, качалочка, піаніно, хованки, долонька. 

• дуже млява, знехотя реагує на навколишнє;
• часто проявляє занепокоєння, розгойдує тулуб з боку в бік;
• має сильний перебіг слини;
• не виконує прості словесні команди (піди на кухню і принеси чашку і т. д.);
• не грає з іншими дітьми або не годує ляльку з тарілки, а ставить ляльку в тарілку і т. д. ;
• говорить "ма «замість» мама «або відносить слово» мама «до інших осіб; замість» дівчинка «говорить» де«;» зайчик « — » за«;» йди « — » ді"; "дивись" - " апі»;
• вживає слова-фрагменти, тобто такі, в яких збережені тільки частини слова: «ако»--молоко, «діка» — дівчинка.

Все це — серйозний привід негайно звернутися за консультацією до фахівця-логопеда.

Помилково сподіватися на мимовільне зникнення недоліків вимови в міру зростання дитини, тому що вони можуть міцно закріпитися і перетворитися в стійке порушення.

Шановні тата і мами!

Логопедичні обстеження, що проводяться щорічно в дитячому саду, показують, що стан мовлення дітей середнього віку (4— 5 років) часто не відповідає віковій нормі, але ж до чотирьох років всі звуки вже повинні бути повністю сформовані і правильно вживані в мові. Не будемо зупинятися на причинах неблагополуччя. Постараємося виділити ті профілактичні заходи, які повинні виконувати батьки, які бажають чути чисте мовлення дітей.

Отже:

• щорічно, починаючи з першого року життя дитини, проходите огляд логопеда в дитячій поліклініці;
• критично ставтеся до мовленнєвих проявів дітей, починаючи з народження, і у випадках будь-яких відхилень від норми звертайтеся до логопеда, не заспокоюючи себе переконанням, що все само собою виправиться;
• обов'язково проконсультуйте дитини у ЛОР-лікаря з приводу наявності аденоїдів, тому що аденоїди істотно впливають на мовлення, і у ортодонта. Якщо дитині показана аденотомія або виправлення прикусу, то не затягуйте з вирішенням цих проблем;
• більшість дітей, які страждають порушенням звуковимови, мають порушення фонематичного слуху, за допомогою якого ми розрізняємо подібні за звучанням або артикуляції звуки. Логопед, до якого ви звернетеся, навчить вас, як розвивати фонематичний слух;
• відвідуйте з дитиною логопедичні заняття, виконуючи ретельно домашні завдання. Без виконання цих завдань, без постійного контролю над поставленими звуками неможливо буде домогтися позитивних результатів;
• у разі важких мовленнєвих порушень зробіть все, щоб дитина потрапила в логопедичну групу своєчасно. Не відкладайте вирішення цього питання з року в рік, слухаючи поради не компетентних людей.

6 років-це вік, коли дитина повинна йти в школу. У школі дитині доведеться бути самостійною, тому  за час, що залишився до школи час треба дитину підготувати до шкільного навчання.

Час від часу розмовляйте з дитиною про школу, налаштовуючи його на серйозне і відповідальне ставлення, але не залякуйте школою, а, навпаки, викликайте інтерес до навчання.

У дитини повинна бути сформована мовленнєва готовність, тобто вміння:

• правильно вимовляти всі звуки мовлення;
• виділяти перший і останній звук в слові;
• розділяти слово на склади;
• визначати, скільки складів у слові, скільки звуків у слові;
• придумувати слова на заданий звук;
• зливати два названих звука у  склад: м+а=МА;
• повторювати складовий ланцюжок типу ТА-ДА-ТА;
• визначати кількість слів у реченні, враховуючи і "короткі" слова-прийменники.

Важливо з'ясувати:

• наскільки багатий словниковий запас малюка, чи може він зв'язно розповісти про те, що побачив, почув;
• наскільки розвинений кругозір дитини, чи знає він своє прізвище, ім'я, по батькові, вік;
• що знає про навколишній світ, чи може назвати дні тижня, пори року;
• сформовані у нього слова-узагальнення; орієнтується чи в часі; вміє  виключити із запропонованого ряду «зайве»;
• чи може розкласти сюжетні картинки по порядку і скласти по ним розповідь.
• Більше займайтеся з дитиною малюванням. Перевірте, чи вміє ваша дитина малювати людину, тобто фігуру з деталями обличчя, одягу, чітко промальованими кінцівками. Це вміння свідчить про те, як розвинена кисть руки.
• Запропонуйте дитині "змалювати «чітко написану вами прописом фразу типу «він їв суп».
• Повторюйте цифри від 1 до 9 і рахунок в межах 20 — кількісний і порядковий.
• Час від часу повторюйте з дитиною вивчені вірші.
• Завжди цікавтеся життям дитини в дитячому садку.
• У випадках будь-яких труднощів звертайтеся до логопеда або вихователя. 

які будуть дотримуватися таких правил:

- З перших днів життя дитину повинне оточувати повноцінне мовленнєве середовище.

- Намагайтеся вашу повсякденну діяльність супроводжувати  правильним мовленням, називайте свої дії, предмети домашнього вжитку при цьому частіше давайте малюкові можливість бачити ваше обличчя, спостерігати за Вашою артикуляцією.

- Заохочуйте будь-які спроби дитини заговорити: ваш малюк заговорить тільки тоді, коли ви захочете його слухати.

- Говоріть з дитиною повільно, короткими і доступними фразами, не переходьте на «дитячу мову», не допускайте «ненормативної лексики».

- Приділяйте дитині більше часу; частіше будьте поруч з малюком, в межах його досяжності, беріть на руки: тілесний контакт життєво необхідний.

- Кожен день читайте малюкові; ні в якому разі не показуйте своєї досади і небажання, якщо дитина попросить вас почитати; не дратуйтеся, якщо доведеться багато разів читати одну і ту ж книжку, яку дитина особливо полюбив; радійте, що він вже книголюб і має власні пристрасті.

- Не поправляйте мова дитини, просто повторіть ту ж фразу правильно.

- Заохочуйте цікавість, прагнення задавати питання, Для цього відповідайте на кожне дитяче питання.

- Не порівнюйте свого малюка з іншими дітьми.

- Пам'ятайте, само собою нічого не відбувається! Забезпечте своїй дитині необхідні умови для успішного розвитку.

Багато дослідників в різні роки неодноразово підкреслювали: не треба чекати, коли закінчиться процес розвитку мовлення дитини, - необхідно надавати йому різнобічну допомогу до завершення цього процесу, сприяючи, таким чином, попередження можливих мовленнєвих розладів. Своєчасне і повноцінне формування мовлення в дошкільному дитинстві – одне з основних умов нормального розвитку дитини. Чим раніше батьки звертають увагу на правильне мовлення у дитини, тим швидше воно формується і нормалізується. 

Розглянемо етапи нормального мовленнєвого  розвитку дитини:

- До 1,5-2 років в мовленні малюка повинні з'явитися прості речення, що складаються з двох, трьох слів. В активному мовленні дитини з’являються в активній мові перші прикметники: «гарний», «поганий», «великий», «маленький». Не засмучуйтеся, якщо вони будуть звучати нечітко, нерозбірливо.

- До 3 років з мовлення дитини зникає  фізіологічне пом'якшення (до цього малюк практично всі приголосні звуки вимовляв пом'якшено). Дитина правильно відтворює голосні і всі прості приголосні звуки ([б], [б'], [п], [п'], [м], [м'], [т], [т'], [н], [н'], [к], [к'], [г], [г'],[в], [в'], [ф], [ф'], будує прості поширені або навіть складносурядні речення з великою кількістю граматичних помилок. Він легко запам'ятовує і розповідає невеликі віршики.

- До 4 років малюк повинен правильно вимовляє свистячі звуки [с], [С'], [З], [З'], використовувати в мовленні складнопідрядні речення. Він із задоволенням розповідає про те, що бачив на прогулянці або по телевізору, що йому прочитали. Не наполягайте, щоб дитина правильно вимовляв в цьому віці звук [р]. Дуже часто бажання мами і тата навчити дитину оволодіти складним звуком і невміння робити це призводять до виникнення серйозного порушення звуковимови.

- До 5 років малюк повинен правильно вимовляти шиплячі звуки [ш], [ж], майже не допускати в мовленні граматичних помилок, повинен зв'язно розповісти про те, що зображено на серії картинок або на одній картинці.

- У 6 років нормально розвинена дитина правильно вимовляє всі звуки рідної мови, практично не допускає в мовленні граматичних помилок, володіє всіма формами усного мовлення: діалогічної, монологічної, контекстної та ситуативної.

Останнім часом різко зросла кількість дошкільнят з мовленнєвими проблемами. Все більше зустрічаються діти з важкими мовленнєвими розладами. І батьки звертаються до логопеда після 5 років. Однак при важких порушеннях мовлення до цього віку багато буває упущено, доводиться виправляти вже неправильно сформоване мовлення. На що буде потрібно багато зусиль, щоб надолужити згаяне. Так як період раннього дитинства є визначальним для становлення мовлення.

Чому це відбувається? Практично всі батьки стежать за фізичним розвитком своїх дітей. Чого не скажеш про мовленнєвий розвиток. Кожна дитина індивідуальна, в тому числі і в плані мовленнєвого розвитку.

Існують певні терміни появи мовлення (розглянуті вище). Якщо у дитини спостерігається відставання в мовленнєвому розвитку, це повинно служити для батьків «дзвіночком». Треба уважно спостерігати за подальшим мовленнєвим розвитком і звертатися за консультацією до фахівців.

Адже всім відомо, що від мовленнєвого розвитку залежить загальний психологічний розвиток і розвиток пізнавальних процесів: пам'яті, мислення, уяви, уваги дитини, формування сфери міжособистісної взаємодії.

Правильне  красиве, зв'язне  мовлення - запорука успішного навчання дитини у школі, оволодіння ним не лише рідною, а й іноземними мовами. 

Неохайне, квапливе мовлення дорослих негативно позначиться на мовленні дитини, він буде неуважно ставитися до своїх висловлювань, не піклуватися про те, як його мовлення сприймається іншими. Якщо вдома говорять голосно, квапливо, роздратованим тоном, то і мовлення дитини буде таким же. Нерідко причиною неправильного вимови звуків є наслідування дитиною дефектної вимови дорослих. Не можна "підроблятися" під дитячу мову, вимовляти слова спотворено, вживати замість загальноприйнятих слів усічені слова: наприклад  «де бібіка?». Це нічого, крім шкоди не дасть - буде лише гальмувати засвоєння звуків, затримувати оволодіння словником. Не можна часто вживати слова зі зменшувальними суфіксами, недоступні слова для розуміння, складні слова у складовому відношенні.

Якщо дитина неправильно вимовляє будь-які звуки, слова, не слід передражнювати його. Не можна вимагати правильної вимови звуків, коли процес формування звуку ще не закінчений.

Не можна лаяти малюка за погане мовлення, а краще дати правильний зразок для вимови. 

Спочатку вірш дитині читає дорослий, емоційно, красиво, не поспішаючи. Звертайте увагу дитини на те, які почуття, настрій викликає той чи інший текст. Спробуйте придумати разом, чому поет написав той чи інший вірш.

Потім проводиться словникова робота, тобто уточнюється, чи всі слова зрозумілі дитині, пояснюються малознайомі слова і вирази.

Задайте питання дитині за змістом вірша, які допоможуть йому краще зрозуміти текст, а вам перевірити це розуміння.

Не забувайте про вимову тих звуків, які дитина вже вміє говорити, але не завжди ще вживає правильно. Необхідно відразу попросити вимовляти всі слова у вірші точно, поправити дитину, якщо це необхідно; тому що після заучування тексту це буде зробити вже дуже важко.

Зверніть увагу дитини на інтонацію кожного рядка, силу голосу при розповіданні вірша, логічні наголоси і паузи в тексті.

Ігрові прийоми, які допоможуть вам при цьому:

- Заучування вірша в особах, драматизації. Цей прийом допомагає кращому осмисленню тексту, вибору потрібної інтонації і більшої виразності мови.

- Розповідання вірша по-різному (весело, сумно, нудно, як робот, радісно …)