Ми йдемо до першого класу

   Шановні батьки! Відомо, яким важким є для багатьох дітей перехід до шкільного навчання.   Вступ до  школи – новий ступінь у житті кожної дитини. Початок шкільного навчання кардинальним чином міняє весь її спосіб життя. Властива дошкільникам  безтурботність, занурення  у гру зміняються життям, наповненим безліччю вимог, обов'язків і обмежень. Як же допомогти дитині успішно зустрітися з цими змінами у житті?  Яка роль сім'ї у  цей період життя дитини?

Як ми готуємо малюка до школи? Більшість обмежується тим, що намагається навчити дитину читати, писати і рахувати. П'ятирічне маля ще не може серйозно займатися, тож абсолютно неприпустимо, щоб подібні «уроки» супроводжувалися скандалами, криками і слізьми. «Ти не підеш гуляти, доки...». Далі йде перелік того, що він має прочитати, написати. «Підготовлений» таким чином малюк спочатку дійсно добре встигає, але поступово «домашній запас» закінчується, вчитися стає все важче. Дитина не може бути уважною протягом усього уроку, погано «схоплює» те, що бачить і чує, не радіє із власних успіхів, у школу ходить без задоволення.

Може краще зовсім не готувати дитину до школи? Прийде час, там усього і навчиться? Педагоги і психологи вважають, що обов'язково треба. Лише без примусу і покарань.

Напишіть ім'я своєї дитини вертикально: згори вниз, а навпроти кожної літери записати якість, особливу рису дитини, що починається з цієї літери. Наприклад, Артем.
А — активний,  артистичний...
Р — розумний, рухливий...
Т — творчий...
Е — емоційний, енергійний...
М — милий, малий...

Шановні батьки! Сьогодні не менше серйозно треба говорити не тільки про готовність до школи дитини, але й про підготовленість батьків до цієї події у житті дитини. Період адаптації до школи, пов'язаний з пристосуванням до її основних вимог, існує у всіх першокласників. Тільки у одних він триває місяць, у інших – три місяці,  а у інших - розтягується на весь навчальний рік. Багато чого залежить від індивідуальних особливостей дитини. Процес адаптації відстежуватиметься психологами і педагогами у школі. Але ніхто краще Вас, батьків, не помітить зміни у настрої дитини. Саме від вас багато в чому залежить, наскільки успішно дитина адаптується в перші шкільні дні, чи буде школа для нього тим місцем, де цікаво і весело. Це дійсно серйозне випробування для батьків – випробування життєвої стійкості, доброти, чутливості. Дуже гарно, якщо в перший рік навчання дитина буде відчувати підтримку.

 Ми живемо в суспільстві, тому так чи інакше прислухаємося до слів інших. Установка має вплив на наші уявлення про себе та оточуючих, про погане та хороше. І все життя людини минає під впливом установки. Деякі установки ми робимо собі самі, інші нам роблять батьки, вчителі, друзі. Установки мають на нас сильний вплив.

У дитинстві людина схожа на відкриту чисту книгу – що в неї напишуть, те вона й збереже на своїх сторінках життя.

Батьківська установка – це складна взаємодія порад, рекомендацій, життєвих принципів батьків. Тобто всі ті попередження чи схвальні відгуки, які ми чуємо від дорослих упродовж життя, є часткою нашого життєвого сценарію, всі ці фрази зроблять із нас переможців чи невдах. Переможець – це людина, яка може впоратися з життєвими  негараздами й витримує все. Що трапляється їй на шляху до мети. Невдаху ж зламають перші серйозні випробування. Звичайно, приємніше бути переможцем, ніж невдахою. Це залежить від самої дитини: наскільки вона впевнена у собі, чи сильна в неї воля. Але в основі всіх її дій буде батьківська установка. Слідкуйте за своїми установками щодо дитини, її навчання  й можливостей.

• Аналіз проблемних ситуацій  

Психолог. Прослухайте фрази, які  досить часто  використовуються дорослими. Спробуйте передбачити як вплинуть ці фрази на майбутнього першокласника, які почуття і переживання вони можуть викликати у нього.

Фраза 1.

• Ось  підеш до школи,  там тобі…
• Ти, напевно,  будеш двієчником?

(Можуть викликати відчуття тривоги, невпевненість у своїх силах, втрату бажання йти до школи).

Фраза  2.

• Знаєш, як ми будемо тебе любити, якщо ти станеш відмінником!

(Батьківські домагання засновані на не реальних можливостях сина або дочки, а на  абстрактних уявленнях про ідеальну дитину. Крах батьківських надій може стати джерелом дитячих страждань, привести до втрати впевненості у батьківській любові, а значить, впевненості у собі).

Фраза 3.

• Навчайся так, щоб мені за тебе червоніти не доводилося! 

(Батькам здається, що їх власна самоповага залежить від оцінок, які одержує дитина. Іншими словами: «Тільки від тебе залежить, доведеться мені відчувати сором чи ні, ти несеш відповідальність за мій внутрішній стан і переживання». На дитину звалюють тягар подвійного навантаження: «Учись добре, щоб мені не було погано». Часто такий непосильний для дитини психологічний вантаж стає причиною неврозу).

Фраза  4. 

• Ти обіцяєш мені не битися в школі і не бігати, а поводитися тихо і спокійно? 

(Не пред'являєте дитині нездійсненні вимоги, не штовхайте її на шлях явного обману).

Фраза  5.

• Спробуй мені тільки зробити помилку  у зошиті! 

(У дитини, якій постійно загрожують покаранням, можуть виникнути ворожі почуття до батьків, може з’явитися комплекс неповноцінності).

Коментар психолога. Отже, проаналізувавши ситуації спілкування, ми розуміємо які  негативні наслідки можуть виникнути від  необдуманих висловлювань дорослих.